Котушка для фідера. Вибір фідерної котушки

Котушка для фідера має бути потужною, надійною та підходити за розміром до обраного вами вудлища. Для риболовів, які тільки починають освоювати ази фідерної ловлі, важливо вибрати таку котушку, яка буде простою у використанні та досить функціональною для опанування основ фідерної риболовлі. Розглянемо ж, на які параметри потрібно звернути увагу.

1. Тип котушки

На теперішньому етапі розвитку рибальських снастей для фідерної ловлі однозначно рекомендуємо використовувати безінерційні котушки. Вони легкі в освоєнні, зручні в експлуатації, забезпечують плавні й далекі закидання оснастки, а також упевнене виважування як невеликої та середніх розмірів риби, так і сповнених досвідом трофейних екземплярів – заповітної мрії кожного рибалки!

2. Розмір котушки

Для рибалки-початківця універсальним розміром котушки буде:

• Розмір 3000-4000 – для легкої та середньої фідерної ловлі на дистанціях до 40-60 м. Така котушка оптимальна для перших кроків у фідерній риболовлі й буде чудово гармоніювати з більшістю фідерних вудлищ легкого й середнього класу.
• Розмір 5000 – підійде для ловлі на важкі фідери на великих дистанціях, забезпечуючи більшу потужність снасті під час ловлі на річках зі швидкою течією, а також під час виважування великої риби, наприклад, коропа чи амура на комерційних водоймах.

3. Передавальне число

Для початку найкраще вибирати котушки з передавальним числом 4.8:1 або 5.2:1. Вони забезпечують оптимальне співвідношення між швидкістю підмотування та тяговими спроможностями механізму. Така котушка забезпечить і швидкісне вимотування + швидке закидання/перезакидання снасті, і чудову роботу як із важкими годівницями, так і з важкими трофеями. Далі в процесі накопичення рибальського досвіду та визначившись із найчастіше відвідуваними місцями і специфічними умовами ловлі, ви зможете більш точно прийняти ту чи іншу «сторону», тобто поставити в пріоритет швидкісні або тягові характеристики й підібрати відповідну котушку.

4. Фрикційне гальмо

Комусь зручно працювати з переднім фрикціоном, комусь зручніше із заднім. Така робота передбачає не тільки початкову установку гальмівного зусилля залежно від розривного навантаження жилки чи шнура, а й активне регулювання «опору снасті» в процесі виважування великої жвавої риби. У якийсь момент (під час зайвої активності) рибу потрібно попустити ( аби не порвала губу або не вирвала гачок), а в якийсь - жорстко зупинити, показавши, хто господар становища. Й ось у такі миті дуже важливо, наскільки оперативно й «на автоматі» ви будете справлятися з регулюванням гальмівного зусилля, щоб не втратити рибу.

З досвіду для новачків кращим є передній фрикціон, оскільки він легше і швидше налаштовується, забезпечуючи більш плавне й точне налаштування, що допомагає уникнути обривів оснастки під час різких ривків риби. Зрештою накривши долонею «розслаблену» шпулю, можна легко перевести фрикційне гальмо в «ручний режим»: попрацювати з рибою, яка активно рветься на волю, на своїх відчуттях, а потім знову затягнути регулювальний гвинт гальма і взятися за ручку котушки для подальшого виважування в «автоматичному режимі». У такому разі з переднім фрикціоном, на відміну від заднього, усе під рукою!

А ось якщо ви розраховуєте полювати на велику обережну рибу, таку як короп та амур, то наполегливо радимо звернути увагу на котушки із системою Free Spool (байтранер). Система розблокування шпулі зручна й під час ловлі на ковзані оснастки, коли обережна риба не відчуває опору снасті під час руху з приманкою в роті, і тому шанси, що вона виплюне приманку, відчувши підступ, мінімальні. Та й у разі різкого клювання «паровозу» вудлище не зірветься з підставки т не полетить у водойму: котушка просто віддасть рибі деяку кількість жилки. І маніпуляції зі снастю на березі під час її заряджання/перезаряджання з бейтранером робити більш комфортно і швидше.

5. Кількість підшипників

Велика кількість підшипників не гарантує, що котушка прослужить 100 років, а механізм її працюватиме як швейцарський годинник чи швейна машинка «Зінгер». У відомих виробників (Shimano, Daiwa, Flagman, Ryobi) простежується певна закономірність: що вищий клас котушки, тим більше підшипників, і розставлено їх у найбільш навантажених точках механізму, чого не скажеш про вироби з іменами менш відомих фірм та їхніх похідних із піднебесної. Тому намагайтеся довіряти перевіреним брендам, але не женіться за кількістю підшипників у механізмі, оскільки кожен «зайвий» підшипник – це жирний плюс до ціни виробу. По-хорошому котушка повинна мати 3-5 підшипників – аби забезпечити потрібну плавність роботи й підвищений ресурс механізму. Тому не варто гнатися за їхньою великою кількістю – головне, щоби підшипники стояли в потрібних місцях і були хорошої якості.

6. Жилковкладач

Хороший жилковкладач допомагає уникнути заплутування жилки та забезпечує рівномірне намотування її на шпулю котушки. Зверніть увагу на ролик жилковкладача. Він має бути стійким до стирання, тобто зі спеціальним антифрикційним покриттям, що дає змогу котушці працювати як з жилками, так і з плетеними шнурами, зменшуючи їхнє зношення і запобігаючи зношуванню ролика. Крім того, спеціальна конструкція ролика повинна запобігати перекручуванню жилок і шнурів, що значно знижує ризик утворення петель під час закидання.

7. Додаткові рекомендації для новачків

Для першого досвіду варто вибирати котушки перевірених брендів середнього цінового сегмента, які поєднують у собі надійність і зручність використання. Краще купити котушку із запасною шпулею, аби мати можливість швидко змінити жилку на шнур або використовувати жилки різного діаметра. Не «рвіть зуби» шестерень під час силових навантажень: спочатку підтягніть вагу вудлищем, потім підмотайте котушкою. Не допускайте потрапляння води всередину котушки, не прополіскуйте її у водоймі, навіть якщо вона забруднилася: просто протріть вологою серветкою або рушником. Бережіть котушку від ударів і пошкоджень, транспортуйте її в м'якому чохлі, періодично проводьте профілактику, і вона прослужить вам вірою і правдою довгі роки.